1. А це ж мій Гриць іде.

2. Ангел Хранитель.

3. Без долі біле личко – як квітка на полі.

4. Без соли, без хлеба – плохая беседа.

5. Береги – не теряй, меня не забывай.

6. Била жінка мужика за чуприну взявши.

7. Боже, Вкраїну спаси!

8. Боже, помилуй нас!

9. Боже, Царя (тебя; меня; нас) храни!

10. Борітеся – поборете!

11. Було б тобі, Грицю, нас двох не кохати, було б тобі, Грицю, мене одну знати.

12. В белы рученьки возьми, нежно личико утри.

13. В ком честь, в том и правда.

14. В этой могиле любовь.

15. Велів козак насипати високу могилу, у головах посадити червону калину: “Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити з України вісті”.

16. Вернувся.

17. Вийду на гору та крикну: “Де не родилась, скоро привикну”.

18. Вишивала – нудилася, повісила – дивилася.

19. Від щирого серця рушник вишивала та щастя і долі у Бога благала.

20. Відкіля це ти узявся, де ти досі пропадав? – Гей, Одарко, годі буде, перестань-бо вже кричать!

21. Він за нею в’яне, а вона й не гляне.

22. Вінок.

23. Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні!

24. Ворона и лисица (Спой, цветик, не стыдись!; У вороны во рту сыр, она каркнула – сыр упал изо рта)

25. Восемь девок – один я, куда девки – туда я (Три деревни, два села; Девки в лес – я за ними, девки сели – я меж ними).

26. Вот мчится тройка удалая вдоль по дороге столбовой.

27. Вперёд к победе!

28. Вспомни меня.

29. Встань рано – не ленись, с мылом вымойся – утрись.

30. Встань, Україно! Світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти.

31. Выпей чайку – позабудешь тоску.

32. Высокая могила цветами заросла.

33. Вышивала полотенце – слеза капнула на грудь, я дарила – говорила: “Смотри, милый, не забудь”.

34. Ганнусю, серце моє, скажи щиру правду, чи любиш мене.

35. Где любовь, там и Бог (счастье; жизнь).

36. Где мир, там и счастье.

37. Где правда, там и счастье.

38. Где чистота, там и красота.

39. Георгий Победоносец.

40. Гиля, гиля, гиля, гуси, гиля, гиля до води!

41. Глупые друг друга губят да потопляют, а умные друг друга любят да пособляют.

42. Гоп, кума, не журись, сюди-туди повернись!

43. Гости пьют и едят, речи гуторят: про хлеба, про покос, про старинушку.

44. Гуляй, моя красавица, я вечером прилечу.

45. Да хранит тебя Бог!

46. Дай, Боже, щастя.

47. Два сердца – один дух, люби одну, а не двух.

48. Два сердца – один дух, люблю тебя, милый друг.

49. Демьянова уха (Ещё хоть ложечку!; Да кланяйся, жена!)

50. День Ангела.

51. Дівчино моя, напій мені коня.

52. До тебе, люба річенько, ще вернеться весна, а молодість не вернеться, не вернеться вона.

53. Добрий вечір, дівчино, куди йдеш? Скажи мені правду, де ти живеш?

54. Добрий вечір!

55. Добрий день!

56. Доброе утро!

57. Если любишь – увотрись, а не любишь – откажись.

58. Если любишь, Дуняша, – скажи, а не любишь, душа, – откажи.

59. Жизнь дана на добрые дела.

60. Журавль в гостях у лисы (Лиса в гостях у журавля; Ешь, куманёк, ешь, голубчик).

61. За упокой.

62. Здоров (Здрастуй).

63. Злой не верит, что на свете добрые есть.

64. Зозуля кувала, правду казала.

65. Золоте время – молоді літа.

66. Как под лесом в зелёном садочке часто мы гуляли с миленьким дружочком.

67. Камень мелет – мука будет, язык мелет – беда будет.

68. Когда настанет час разлуки, возьми полотенце в руки и вспомни, кто любил тебя.

69. Кого люблю – того дарю.

70. Коли любиш – люби дуже, а не любиш – не жартуй же.

71. Коли ти така, то я не хочу і дивитися на тебе.

72. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями.

73. Кошка моется – гость будет.

74. Край лісу, на полянці, зеленому дубку кує зозуля вранці: ку-ку, ку-ку, ку-ку!

75. Красота.

76. Краще було не спознатись, як тепер нам розставатись.

77. Кресту Твоему поклоняемся, Владыко.

78. Кто деньги бережёт, тот без нужды живёт.

79. Куманёк, побывай у меня, душа-сердце, побывай у меня.

80. Лети, платок, взвивайся, никому в руки не попадайся.

81. Летів орел через море – на все море крикнув: “Худо жити на чужині, поки не привикну”.

82. Лицо своё утирай и меня не забывай.

83. Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже, сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже.

84. Люби меня. Люблю тебя.

85. Люби меня, как я тебя.

86. Любить тебя – есть цель моя, забыть тебя – не в силах я.

87. Любишь чай пить – люби и чашки мыть.

88. Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.

89. Люблю сердечно – дарю навечно.

90. Любов (кохання).

91. Люди моїй завидують долі.

92. Милости прошу к моему шалашу.

93. Мир дому этому.

94. Мій любий невинний краю! За що тебе Господь так тяжко карає?

95. Міцна сім’я, міцна держава.

96. Многая літа.

97. Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько – тільки камінь має.

98. Мойся.

99. Мойся белей – будешь милей.

100. Молитва Господня.

101. Молодец коня поил, красной девке приводил.

102. Молодо-зелено, погулять велено.

103. Мы попляшем, попоём – и на время позабудем, как мы горькия живём.

104. Мыло серо, да моет бело.

105. На могилі чорний ворон кряче, милий спомнить обо мнє – тяжело заплаче.

106. На память.

107. На стіні повішу – жизнь свою потішу.

108. На чужой сторонушке поклонишься и воронушке.

109. Наталка Полтавка.

110. Нащо багато дбати, коли щастя не мати.

111. Не вижидати нам чудес, щоб сам собою ворог щез, не скинуть ласки небеса – самі творімо чудеса!

112. Не дорог подарок – дорога любовь.

113. Не забуди, Господи, вбогих Твоих.

114. Не ищи красоты, а ищи доброты.

115. Не красит хата углами, а красит рушиками.

116. Не красна изба углами, а красна пирогами.

117. Не осудите, добры люди.

118. Не трудна моя робота, вишивать була охота.

119. Несе Галя воду, коромисло гнеться, а за ней Іванко, як барвінок в’ється.

120. Нема гірш нікому, як тій сиротині.

121. Несла воду коло броду, коромисло гнеться: “Скажи, моя мати, чи милий вернеться?”

122. Ніч не спала – рушник вишивала.

123. Новых друзей наживай, а старых не забывай.

124. Одна я, одна, як билиночка в полі, та не дав мені Бог ані щастя, ні долі.

125. Олень.

126. Орле сизокрилий…

127. От скуки возьми полотенце в руки.

128. От чистого сердца дарю полотенце.

129. Оце та хатина, де живе дівчина.

130. Оце ж тая хатиночка, оце ж ті тополі – тут зо мною козаченько розмовляв доволі.

131. Оце ж тая криниченька, що голуб купався, оце ж тая дівчинонька, що я женихався.

132. Оце мій батько мав, то рушник дав.

133. Петухи пропели, и орехи поспели.

134. Пивоня.

135. Півні.

136. Пливе човен води повен та все хлюп, хлюп, хлюп.

137. Пляши, Варюшка, на моей пирушке.

138. По улице мостовой, шла девица за водой, за холодной ключевой, за ней парень молодой.

139. Поблукавши, мій Петрусь до мене знову вернувсь.

140. Поверх текучих вод лебедь белая плывёт.

141. Под крестом моя могила, на кресте моя любовь (Там погибла моя сила, закипела в груди кровь).

142. Покинутая – радостная.

143. Поцілуй же мене на прощання.

144. При солнце тепло – при матери добро.

145. Прощай, милая, в поход иду.

146. Пряди, моя пряха, пряди, не ленися.

147. Птичка божия не знает ни заботы, ни труда, хлопотливо не свивает долговечного гнезда.

148. Пускай могила меня накажет за то, что я люблю тебя.

149. Пятка-носок, выковыривай песок!

150. Работа мучит, кормит и учит.

151. Радуйся, Невесто Неневестная (Радосте наша; Николае).

152. Раздача каравая после свадьбы.

153. Родители дочь берегут до венца, а муж жену – до конца.

154. Роза вянет от мороза – твоя прелесть никогда.

155. Рости, роза, на гробу, забуть милого не могу.

156. Рушник на икону.

157. С добрым утром!

158. С миленьким годочек кажется часочек.

159. С нами Бог.

160. Сватання.

161. Свидание.

162. Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа молить.

163. Сильный русский царь.

164. Слава Україні! Героям Слава!

165. Собирайтесь, девки красны, собирайтесь в хоровод.

166. Соловей у саду тьох да тьох.

167. Сонце низенько, вечір близенько, іди ж до мене (жду тебе; спішу до тебе), моє серденько (Кобзар).

168. Спи, моє серденько.

169. Тарас Бульба.

170. Три годи милого любила – гроб-могила розлучила.

171. Тройка мчится, тройка скачет.

172. Тут у наших у ворот всегда девок хоровод.

173. У зеленому садочку птичка заспівала, молода дівчина з козаком стояла, вона йому усю правду казала.

174. У кожного своя доля і свій шлях широкий.

175. У лісі під кущиком стоїть дівка з купчиком.

176. Удостой принять, Царица наша мать!

177. Уж как я свою коровушку люблю, сытно пойло я коровушке налью.

178. Україно, Україно-ненько! Як згадаю тебе, краю, то в’яне серденько!

179. Умывайся на красу, утирайся на здоровье.

180. Устань раненько, умийся біленько, утрися сухенько.

181. Утрись – улыбнись.

182. Утро, друг, проснись, забудь о сне, ты умойся, оботрись, вспомни обо мне.

183. Хата моя рублена, сіни на помості, сам іду, коня веду до милої в гості.

184. Хлеб-соль ешь, а правду режь.

185. Хлопче-молодче, який ти ледащо – задумав женитись, сам не знаєш нащо (Місяць ясний світить над водою, а я нещасний живу сиротою).

186. Ходім, зятю, за лісок – там стоїть новий шинок.

187. Хорош муж – жене рай, плохой муж – жене край.

188. Хороша бражка, да мала чашка.

189. Храм Христа Спасителя.

190. Христос Воскрес! Воистину Воскрес!

191. Хто мою хату минає, тому щастя немає.

192. Цвети, роза, не падай – люби, милый, не кидай.

193. Цветут розы – льются слёзы.

194. Цветы цветут, потом совянут, так как молодость моя, она цвела, теперь совяла, не зацветёт уж никогда.

195. Цвіти сію голубії, а вони не сходять, літа мої молодії так марно проходять.

196. Целую вас несчетно раз, ещё поцеловала бы раз – далеко живу от вас.

197. Чем богата, тем и рада.

198. Червоні маки гарно цвітуть, молоді літа скоро пройдуть.

199. Чого ж це він зажурився.

200. Чужая сторона прибавит ума.

201. Шила і Бога молила, щоб доля щаслива мене не лишила.

202. Шила полотенце – не знала для кого, сердце подсказало – для друга своего.

203. Шила своею рукою.

204. Шила тому, кто мил сердцу моему.

205. Щасливої дороги.

206. Ще не вмерла Україна.

207. Щирою рукою рушник вишивала та щастя і долі у Бога благала.

208. Я Наталка, я Полтавка, я простого роду, не стижуся шити, прясти і носити воду.

209. Я тебе пою про любовь твою.

210. Як серденько моє б’ється: пішов мій Гриць до Китаю, може, і не вернеться (Розлука).

211. Як умру, то поховайте мене на могилі.

212. Який же ти дурень.