Коментар з сайту-джерела: “Із захопленням і неперевершеною цікавістю присутні розглядали рушник, який подарувала жителька с. Колотії Ніна Григорівна Романенко сільській бібліотеці.  Цей рушник вишивала її прабабуся. Йому 200 років. Рушник видовженої прямокутної форми  нагадує дороги, поля, засіяні зерном орнаментів та є символом долі, життєвої стежки. Вишитий на старовинному домотканому полотні, червоним та чорним кольором. Адже синонімом першого є любов, а другого – журба, радість і смуток, веселість та печаль, адже і в житті такі почуття органічно пов’язані. На цьому весільному рушнику зображено восьмипелюсткові квіти – символ сонця, лілії – знак любові і парування, листок і пуп’янок – народження, розвиток та безперервність життя. А хрест в орнаменті благословляв пару на створення сім’ї. На рушнику в’ються й листочки хмелю, що є символом молодого буяння. Ще використана старовинна техніка вишивання, що називається «прорізаний прутик». Тут є і напис «Кого люблю, тому дарю рушник» і «Ти Бог наш, ми люди твої». Минуло багато років, але впевнено можемо сказати, що ця річ гарна, вишукана, неповторна, хвилює кожну людину, яка споглядає її“.

Місце і час виготовлення: Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Колотії, поч. 20 ст.

Джерело: http://reshetlib.at.ua/index/kolotijivska_biblioteka/0-53.