Коментар з сайту-джерела (від директора Гусятинського районного комунального краєзнавчого музею О. Гофман): “Довго ходив хлопець до дівчини і покинув через злі язики. Бабуся дівчини намовила її вишити рушник-подарунок зрадникові зі словами народних поговірок. Допомогло. Парубок повернувся, одружився на дівчині й виростили вони четверо синів і дві доньки. А рушник все життя лежав у скрині як оберіг їхнього сімейного щастя“.

Місце і час виготовлення: Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Самолуски, 1916 р.

Джерело: http://old.vilne.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6698:magichna-syla-starodavnyh-rushnykiv&catid=19:post&Itemid=26.